Назоінтестинальний зонд Флокар Бенгмарк 10, 145 см

Назоінтестинальний зонд має встановлювати спеціально навчений медичний персонал, оскільки існує ризик його неправильного встановлення та перфорації стравоходу або легень.
Інструкція із застосування у пацієнтів з (обмеженою) моторикою шлунка:
1. Поясніть пацієнту процедуру встановлення. Повністю введіть провідник у зонд і переконайтеся, що він надійно прикріплений до з’єднувача (рис. 1).
2. Розмістіть пацієнта в зручному сидячому або напівлежачому положенні. Щоб визначити довжину зонда Бенгмарк®, яку необхідно ввести, виміряйте відстань від кінчика носа (N), до вуха (E), а потім до мечоподібного відростка грудини (X) (рис. 2). Поставте позначку на зонді в цій точці. Зробіть ще 2 позначки, через 25 cm (см) і через 50 cm (см) після першої позначки.
3. Змастіть кінчик і перший сантиметр зонда водою, щоб полегшити введення (рис. 3).
4. Огляньте ніздрі пацієнта на предмет викривлення перегородки або видимих носових поліпів; використовуйте ширшу ніздрю і проведіть зонд по нижній стінці ніздрі (рис. 4). Коли зонд досягне горла, нахиліть голову пацієнта вперед і попросіть його ковтати якомога частіше. Просувайте зонд обережно, ніколи не застосовуйте силу. Не допускайте ненавмисного введення зонда в трахею! Продовжуйте, поки не буде досягнута перша попередньо відмічена позначка. Дайте пацієнту попити або поїсти (якщо це можливо), щоб стимулювати міграцію зонда.
Попередження: На цьому етапі не під’єднуйте назоінтестинальний зонд Бенгмарк® до набору для введення ентерального харчування (рис. 5). До підтвердження правильного розміщення не вводьте жодних рідин через зонд: не промивайте зонд; не змащуйте внутрішній провідник.
5. Перевірте положення зонда: Аспірація шлункового вмісту (рис. 6). Проведіть аспірацію шлункового вмісту через з’єднувач ENFit™ (ЕНФіт) на ручці
провідника. Вимірювання рН (рис. 7). Виміряйте значення рН аспірату. Значення рН ≤5,5 вказує на розміщення у шлунку. Національні настанови можуть відрізнятися щодо прийнятного діапазону рН для підтвердження розміщення назоінтестинального зонду. Завжди перевіряйте відповідні національні настанови. Рентгенологічне підтвердження (рис. 8). Якщо аспірат не отримано, або виміряне значення рН становить 5,5 або вище, виконайте рентгенівський знімок для підтвердження розміщення зонда у шлунку.
Попередження: Будь ласка, дотримуйтесь національних процедур радіаційного захисту.
6. Після перевірки положення зонда (рис. 6, 7, 8) введіть щонайменше 20–50 mL (мл) води, щоб видалити шлунковий вміст із зонда. (рис. 9).
7. Витягніть ±25 cm (см) провідника з зонда (рис. 10). Потім продовжуйте просувати зонд, поки не досягнете другої позначки (рис. 11). Тепер повністю витягніть провідник із зонда.
8. Не закріплюйте зонд на носі, використовуйте мочку вуха як тимчасову точку фіксації.
9. Протягом 8–12 годин моторика шлунка просуне зонд через пілорус (рис. 12). Зафіксуйте зонд, коли третя позначка на зонді буде біля носа пацієнта (рис. 13).
10. Перед введенням будь-якого ентерального харчування перевірте правильність розташування зонда за допомогою рентгенівського знімка (рис. 14).
Попередження:
– Кашель може свідчити про проходження зонда в трахею. Якщо є така підозра, вийміть зонд і введіть його знову, коли пацієнт почуватиметься комфортно.
– Якщо відчувається опір, видаліть зонд. Повідомте про це лікаря.
– Особливої обережності слід дотримуватися, якщо встановлена ендотрахеальна трубка, оскільки вона може спрямовувати зонд для годування в трахею.
– Неможливість транспілоричного проходження: після відповідної консультації з лікарем можна розглянути можливість застосування засобів для моторики кишечнику, які слід давати пацієнтам за 10 min (хв) до проходження зонда.

ВСТАНОВЛЕННЯ ЗОНДА ЗА ДОПОМОГОЮ ФЛЮОРОСКОПІЇ, ЕНДОСКОПІЇ АБО 2-ЕТАПНОЇ РЕНТГЕНОГРАФІЇ:
Для пацієнтів без свідомості, інтубованих, у стані седації, на ШВЛ, з мінімальним або відсутнім стравохідним рефлюксом та/або ослаблених іншим чином, або взагалі без моторики шлунка, одна з наступних процедур може розглядатися як альтернатива для встановлення зонда.
1. Встановлення зонда з використанням флюороскопії.
2. Встановлення зонда з використанням ендоскопії.
Використовуйте стандартні процедури проведення флюороскопії/ендоскопії для встановлення зонда у шлунку.
Додаткові кроки для розміщення зонда для проходження через пілорус:
• Захопіть зонд щипцями ендоскопа та просуньте ендоскоп і зонд через пілорус.
• Введіть зонд якомога глибше в тонку кишку, бажано за зв’язку Трейтца. Залиште зонд зі щипцями на місці і витягніть ендоскоп якомога далі.
• Промийте зонд водою через з’єднувач провідника, щоб посилити його жорсткість.
• Зніміть провідник і обережно витягніть щипці та ендоскоп.
• Перевірте розміщення зонда за допомогою рентгенівського знімка.
3. Розміщення зонда під 2-етапним контролем рентгеном
Етап 1: Підтвердження, що зонд не увійшов у бронхіальне дерево.
Етап 2: Підтвердження остаточного розміщення.

Примітка. Зазначені одиниці вимірювання вказуються наступним чином: сm (см), ml (мл), h (год).

ВВЕДЕННЯ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ ТА ПОДАЛЬШИЙ ДОГЛЯД:
Перед тим, як обрати назоентеральний шлях для введення ліків пацієнту, медперсонал повинен застосовувати підхід, що базується на оцінці ризиків. Для введення ліків через ентеральний зонд слід використовувати відповідні допоміжні засоби, зокрема шприци, зі з’єднувачами ENFit™ (ЕНФіт) визнаного стандарту (ISO80369-3), щоб уникнути помилок при з’єднанні. Перевіряйте положення зонда (сантиметрова відмітка біля ніздрі залишається незмінною):
– щоразу, коли змінюється подача через зонд;
– якщо є сумніви, що зонд знаходиться в правильному положенні.
Регулярно перевіряйте фіксуючу стрічку.

ЗАГАЛЬНІ ПРАВИЛА ПРОМИВАННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ ШПРИЦІВ:
– Регулярно промивайте зонд водою до і після введення харчування або ліків, а також щонайменше кожні 8 годин, щоб запобігти закупорюванню зонда.
– За можливості використовуйте ентеральний шприц (мінімальний розмір 20 mL (мл)) для промивання зонда і завжди проводьте промивання під контролем.
– Для введення ліків безпосередньо в зонд завжди використовуйте ентеральний шприц, розмір якого відповідає об’єму ліків, але забезпечуйте контрольоване введення. У разі одночасного введення декількох лікарських засобів переконайтеся, що зонд ретельно промивається між введенням різних типів ліків.
– Ніколи не застосовуйте надмірну силу. Якщо відчуваєте опір, припиніть процедуру та проконсультуйтеся з лікарем.

ВИДАЛЕННЯ:
Назоінтестинальний зонд Flocare® Бенгмарк® рекомендується для короткочасного зондового годування тривалістю до 6 тижнів. Заміна або видалення виробу може відрізнятися від цієї рекомендації залежно від медичних показань, життєздатності виробу та/або потенційних незручностей для пацієнта і має виконуватися під наглядом та контролем лікаря. Заміна зонда повинна бути виконана в разі поломки, оклюзії, зміщення або деградації зонда. Назоінтестинальний зонд Бенгмарк® можна видалити, обережно витягнувши його з носа пацієнта. Видалення завжди слід проводити під наглядом лікаря. Після використання утилізуйте виріб та упаковку відповідно до лікарняної, адміністративної та/або національної політики.

МОЖЛИВІ УСКЛАДНЕННЯ:
Найпоширенішими ускладненнями назоентеральних зондів є респіраторні внаслідок неправильного розташування зонда.
Інші потенційні механічні ускладнення такі:
– неправильна інтубація,
– непрохідність зонда,
– неправильне з’єднання,
– перелом/перегинання зонда,
– зміщення положення зонда,
– подразнення/біль стравоходу, глотки або навколо ніздрів носа,
– травма від тиску, пов’язана з фіксацією.
Загальні потенційні ускладнення при ентеральному харчуванні: шлунково-кишкові, метаболічні та інфекційні.

ОДНОРАЗОВЕ ВИКОРИСТАННЯ ДЛЯ ОДНОГО ПАЦІЄНТА:
Не використовуйте повторно, не переробляйте і не стерилізуйте цей виріб. Повторне використання, переробка або повторна стерилізація може порушити структурну цілісність виробу та/або призвести до виходу з ладу, що, в свою чергу, може призвести до травми, хвороби або смерті пацієнта. Повторне  використання, переробка або повторна стерилізація також може створити ризик забруднення виробу та/або спричинити інфікування пацієнта або перехресне інфікування, включаючи, серед іншого, передачу інфекційних захворювань від одного пацієнта до іншого. Забруднення виробу може призвести до травми,  хвороби або смерті пацієнта.