Діагностика харчової алергії у дітей раннього віку
Харчова алергія є однією з найактуальніших проблем педіатрії, особливо у дітей раннього віку (0–3 роки), коли імунна система ще формується, а слизова оболонка шлунково-кишкового тракту є незрілою. У цій віковій групі харчова алергія може проявлятися різноманітними симптомами, що часто ускладнює діагностику. Уточнення діагнозу вимагає поєднання клінічної оцінки, лабораторних досліджень та елімінаційно-провокаційних тестів.
Що таке харчова алергія?
Харчова алергія — це патологічна імунна відповідь на певні харчові білки, які зазвичай не є шкідливими для організму. Вона може бути IgE-залежною (опосередкованою імуноглобулінами E) або не-IgE-залежною, і відповідно до цього типу розрізняють різні клінічні прояви та механізми розвитку.
У дітей раннього віку найчастіше алергія виникає на:
- білки коров’ячого молока,
- яйця (особливо білок),
- сою,
- пшеницю,
- рибу,
- арахіс.
Епідеміологія
За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) та інших міжнародних джерел, харчова алергія у дітей раннього віку поширена у 6–8% випадків. Частота знижується з віком, оскільки деякі діти «переростають» алергію на певні продукти (наприклад, на білок коров’ячого молока або яйця).
Клінічні прояви
Симптоматика харчової алергії у немовлят і дітей раннього віку є різноманітною і може зачіпати:
- Шкіру
- Атопічний дерматит
- Кропив’янка
- Ангіоневротичний набряк
- Шлунково-кишковий тракт
- Блювання
- Діарея
- Запор
- Кров у калі
- Коліки
- Дихальну систему
- Риніт
- Кашель
- Свистяче дихання
- Системні реакції
- Анафілаксія (у рідкісних випадках)
Методи діагностики
Діагностика харчової алергії у дітей раннього віку вимагає мультидисциплінарного підходу. Основні етапи включають:
- Медичний анамнез
Основні акценти:
- Вік появи симптомів
- Часовий зв’язок між вживанням їжі та виникненням симптомів
- Сімейний анамнез алергій (атопічний дерматит, бронхіальна астма тощо)
- Вид продукту, який потенційно викликав реакцію
- Частота і повторюваність епізодів
Анамнез є критично важливим для встановлення зв’язку між симптомами та певними харчовими алергенами.
- Харчовий щоденник
Протягом 1–2 тижнів батьки або медичний персонал фіксують усі продукти, які споживає дитина, а також час і характер появи симптомів. Цей підхід дозволяє ідентифікувати потенційні алергени та виявити закономірності.
- Шкірні прик-тести (Prick test)
Суть методу:
На шкіру наносяться краплі алергенів, після чого здійснюється легкий прокол епідермісу. У разі алергічної реакції з’являється набряк та почервоніння.
Особливості для дітей раннього віку:
- Виконуються лише після 6 місяців життя
- Результати можуть бути менш чутливими у немовлят
- Визначення специфічних IgE в сироватці крові
Це лабораторне дослідження, яке дозволяє визначити рівень імуноглобулінів E до конкретних харчових білків.
Переваги:
- Безпечне
- Можна проводити навіть у дітей до 6 місяців
Недоліки:
- Не завжди корелює з клінічними проявами
- Можливі хибнопозитивні результати
- Елімінаційна дієта
Тимчасове виключення потенційного алергену з раціону дитини (і/або матері при грудному вигодовуванні) на 2–4 тижні. Якщо симптоми зникають — підозра на алергію підтверджується.
Важливо проводити цей метод під контролем медиків, щоб уникнути дефіциту поживних речовин.
- Провокаційний тест
Золотий стандарт діагностики — це подвійний сліпий плацебо-контрольований оральний провокаційний тест (ПСПКОПТ).
Суть методу:
Потенційний алерген вводиться в їжу дитини в умовах стаціонару або під пильним наглядом, щоб виявити реакцію.
Показання:
- Невизначені або суперечливі результати попередніх тестів
- Підтвердження діагнозу перед введенням продукту назад у раціон
- Біопсія слизової оболонки кишечника
Рідко використовується, головним чином при підозрі на еозинофільні захворювання ШКТ або ентеропатії, пов’язані з харчовою алергією.
Диференційна діагностика
Харчову алергію потрібно відрізняти від:
- Лактозної недостатності
- Целіакії
- Інфекцій ШКТ
- Функціональних розладів травлення
- Отруєнь
- Харчової непереносимості
На відміну від алергії, харчова непереносимість не має імунного механізму, а її симптоми здебільшого залежать від кількості спожитого продукту.
Новітні підходи та перспективи
Сучасна наука досліджує нові підходи до діагностики, зокрема:
- Component-resolved diagnostics (CRD) — методика визначення IgE до окремих білкових фракцій, а не до цілого продукту. Наприклад, розрізнення між справжньою алергією до арахісу та перехресною реакцією.
- Basophil activation test (BAT) — аналіз активації базофілів у відповідь на алерген in vitro.
- Молекулярна діагностика — оцінка чутливості до окремих молекул харчових білків.
Висновок
Діагностика харчової алергії у дітей раннього віку — це складний багатоступеневий процес, що включає ретельний аналіз анамнезу, використання сучасних лабораторних і провокаційних методів та обов’язково — інтерпретацію результатів у контексті клінічної картини. Правильна та своєчасна діагностика є ключем до контролю над симптомами, запобігання ускладненням та поліпшення якості життя дитини.
- World Allergy Organization (WAO). Diagnosis and Rationale for Action against Cow’s Milk Allergy (DRACMA) Guidelines.
- American Academy of Pediatrics. Guidelines on food allergy in children.
- Muraro A. et al. EAACI Food Allergy and Anaphylaxis Guidelines: Diagnosis and Management of Food Allergy.
- Sicherer S.H., Sampson H.A. (2018). Food allergy: A review. JAMA.
- Nowak-Wegrzyn A. et al. (2017). Work Group report: Oral food challenge testing. Journal of Allergy and Clinical Immunology.
- Venter C. et al. (2017). Diagnosis and management of non-IgE-mediated cow’s milk allergy in infancy – A UK primary care practical guide.
